За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
На Чернігівщині 23 грудня попрощалися з шістьма бійцями, які загинули при виконанні бойових завдань на Запоріжжі, Херсонщині, Донеччині.
Про це Суспільному повідомили в пресслужбі Чернігівського обласного ТЦК та СП.
Солдат Олег Стариков народився 1 червня 1986 року в селі Рудьківка, що у Ніжинському районі.
У 2003 році закінчив місцеву школу, а у 2004 році — Київський професійний енергетичний ліцей, де опанував фах «слюсаря-електромонтажника».
Олег Стариков. ФОТО: Чернігівський обласний ТЦК та СП
Працював електромонтером охоронно-пожежної сигналізації в ПП «СПС-А».
Після початку повномасштабної війни долучився до лав Збройних сил України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А2582.
Загинув 13 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Прощання з Олегом Стариковим.
Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі в Рудьківці.
Старший матрос Анатолій Грос народився 7 жовтня 2000 року на Запоріжжі.
В дитинстві переїхав на Чернігівщину. Закінчив Комарівську школу-інтернат, далі навчався в Київському коледжі будівництва, архітектури та дизайну.
Протягом 2019-2020 років вивчав програмування в Hebron IT Academy. Брав участь в благодійних проєктах, був членом команди, яка входить до благодійного фонду “Дитяча Надія”.
Анатолій Грос. ФОТО: Чернігівський обласний ТЦК та СП
У цивільному житті працював стюардом на НСК «Олімпійський». Від початку повномасштабного вторгнення працював у Shelter Centre «Шахтаря» на «Арені Львів». Був членом проєкту для підтримки внутрішніх переселенців.
У жовтні 2023 року за власним бажанням вступив до лав ЗСУ, пройшов навчання у Франції. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4765 на посаді стрільця-зенітника зенітно-ракетного взводу.
Загинув 14 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі у селі Комарівка.
Капітан Віталій Володько народився 6 грудня 1993 року в Чернігові. Тут закінчив вісім класів ЗОШ №10. У 2012 році закінчив навчання в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Далі у Львові вступив до Національної Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З часом перевівся до Національного технічного університету у Харкові, який закінчив з відзнакою у 2017 році за напрямком «озброєння та військова техніка», професійна кваліфікація — «інженер-механік, офіцер військового управління тактичного рівня».
Віталій Володько. ФОТО: Чернігівський обласний ТЦК та СП
Під час навчання брав участь в АТО на Сході.
Після закінчення військового училища уклав контракт на проходження служби в лавах ЗСУ та проходив військову службу в Миколаєві у складі військової частини А1080.
Був нагороджений відзнаками за сумлінне проходження служби. У 2021 році здобув звання капітана Збройних сил України. Під час повномасштабного вторгнення був на службі в Миколаєві.
Прощання з Віталієм Володьком. ФОТО: Чернігівський обласний ТЦК та СП
Загинув 18 березня 2022 року внаслідок ворожого обстрілу. Був похований на Новому Матвієвському кладовищі в Миколаєві.
23 грудня бійця перепоховали на кладовищі «Яцево» у Чернігові.
Солдат Андрій Тимченко народився 19 квітня 1982 року в селищі Ріпки. У 1999 році закінчив 10 класів місцевої школи. Навчався у музичній школі, грав на баяні та гітарі, працював діджеєм у районному будинку культури. Після закінчення Ніжинського педагогічного університету імені Гоголя, працював у школі вчителем української мови та літератури, був класним керівником у селі Радуль. Продовжував педагогічну діяльність у селі Красний Хутір Новгород-Сіверського району у школі-інтернат.
Прощання з Віталієм Володьком. ФОТО: Чернігівський обласний ТЦК та СП
Був художником, митцем, поетом, написав багато віршів, які друкувалися у книжках, обласних та районних газетах, брав активну участь у фотовиставках у містах Вінниці, Чернігові, Седневі та Ріпках. У 2008 році нагороджений дипломом за значний особистий внесок у розвиток і популяризацію аматорського мистецтва.
Протягом 2000-2001 років проходив строкову військову службу. У квітні 2022 року став на захист України, був у складі одного з підрозділів військової служби А4712 на посаді «навідника механізованого відділення».
Загинув 16 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі в Ріпках.
Молодший сержант Олександр Стеценко народився 6 вересня 1969 року в місті Бахмач.
З 1994 року проживав у селі Щуча Гребля. Протягом 2014-2016 років брав участь в АТО.
З 2018 року по 2020 рік був у лавах ЗС України.
Олександр Стеценко. ФОТО: Чернігівський обласний ТЦК та СП
Після початку повномасштабної війни долучився до ЗСУ, був у складі одного з підрозділів військової частини А4007.
У травні 2022 року отримав поранення, після лікування та реабілітації певний час працював у Бахмачі, але згодом повернувся до побратимів.
Прощання з Олександром Стеценком. ФОТО: Чернігівський обласний ТЦК та СП
Загинув 16 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі у селі Щуча Гребля.
Солдат Артем Тризуб народився 9 жовтня 1994 в селі Крути Ніжинського району. Навчався у місцевій школі. Далі навчався в Національному університеті біоресурсів і природокористування України.
Артем Тризуб. ФОТО: Чернігівський обласний ТЦК та СП
Працював в ТОВ «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин». Захоплювався полюванням, мав успіхи у цій справі. У лютому 2023 року долучився до ЗСУ. Пройшов навчання у Великій Британії, опанував спеціальність «снайпер ІІ категорії». Далі службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4030.
Прощання з Артемом Тризубом. ФОТО: Чернігівський обласний ТЦК та СП
Загинув 16 грудня 2023 року під час боїв з росіянами на Донеччині. Попрощалися з воїном у Ніжині, поховали на кладовищі у рідному селі.
