За інформацією: Суспільне Чернігів.
Фото: Telegram/Дмитро Живицький
«Всі якось пристосовуються: свічки в нас є, ліхтарики. В наших селах люди тримають, не дивлячись на всі тяготи війни, худобу: і корівок, і бичків, і птицю, і собак, і кішок. Але, щоби годувати худобу, потрібна вода. Вода вся тримається в нас на електричних насосах. Так, люди покупляли генератори, але їх треба залити (паливом), а в місяць це виходить тисячі. Дуже важко селянину без світла», — розповіла Тетяна Блошкіна, жителька села Братениця.
За словами пані Тетяни, Сім’ї з дітьми з села повиїжджали. Всі інші виїжджати не збираються
«Ми не хочемо покидати нашої землі: ні за кордон, ні в інші області. Тут наша земля, наш рідний дім і ми будемо захищатись і боронити».
Ми вже жили у погребі, важко було
Фото: Суспільне Суми
Світлана Фесенко із чоловіком і п`ятьма дітьми виїхали із села Тур’я, яке межує з Росією у грудні 2022 року.
«Ми вже вважай жили у погребі, важко було. У нас маленька дитина, їй 4 роки у цьому році виповнилось. Вона той рік весь у погребі просиділа, вона сама сиділа», розповіла жінка», — сказала Наталія Фесенко.
Фото: Суспільне Суми
Родина оселилась в Угроїдах, за сім кілометрів від кордону з РФ. Тут живуть їх старші діти, усього їх в родині 10. Щоб придбати будинок, продали двох корів та коня, розповідає Наталія. З собою забрали птицю, котів, своїх та сусідських собак, яких покинули люди.
«Воно все міноване, тяжко було б пішки вести, не дай Боже обстріл, кінь би злякався, міг би в сторону побігти. Могли б без нічого залишитись. Жалко було господарства. Тут купили будинок, під виплату, корову взяли, барашиків брали собі. Потихеньку і тут обжилися».
Фото: Суспільне Суми
За інформацією Сумської обласної військової адміністрації, станом на початок грудня з прикордонних сіл до інших громад області евакуювали 3679 людей, з них 679 – це діти. З 19 населених пунктів Сумщини жителів евакуювали повністю.
Як помирати, то на своїй території
Зруйнований будинок у селі Дементіївка. Харківщина, травень 2023 року. Фото: Суспільне Харків/Олександр Ставицький
Без комунікацій на Харківщині в не розмінованій Дементіївці — за п’ять кілометрів від російського кордону — домоволодіння Віри Чернухи. Вона єдина, хто повернувся в село після деокупації. Півтора року тому російські військові вивезли сімдесятишестирічну пенсіонерку до лікарні в російському Бєлгороді — внаслідок обстрілу в неї було поранення ноги. Звідти з допомогою дочки через європейські країни жінка повернулася в Україну.
Віра Чернуха — єдина жителька деокупованої прикордонної Дементіївки. Харківщина, травень 2023 року. Фото: Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
«Своє! Хоч його й немає нічого, але своїми руками все будували, не спали, недоїдали. Хоч невістка й свариться, каже, мамо, що ви там будете робити без води, світла, без нічого. Ні, кажу, як помирати, то на своїй території».
За інформацією Харківської ОВА, 11 прикордонних сіл нині пустують: звідти виїхали усі жителі. 5 із них розташовані в Дергачівській громаді, ще 5 — у Вільхуватській і одне у Липецькій.
З Ясної Поляни, що на кордоні з Росією, вглиб Новгород-Сіверської громади, у село Комань, Ірина Синєгуб з чоловіком переселились у жовтні. Звідти з собою забрали всіх котів і собак. А от більшість худоби, щоб переїхати, довелось продати.
Фото: Суспільне Чернігів
«Дві корови ми продали, двох биків, перевезли гусей, індиків, курей. Ну головне собак всіх вивезли – вісім. Вісім котів вивезли. Що робити. Шкода. Я ж їх там не кину».
Попри постійні обстріли, виїжджати з Ясної Поляни не хотів чоловік Ірини Володимир. Там він прожив 68 років свого життя. Не хотів лишати два з половиною гектари землі, дім і господарство.
Фото: Суспільне Чернігів
«З весни була сильна перестрілка – це кожен день по 10-15 пострілів – це рядом рвуться снаряди. Нас вигнали звідти можна сказати. Сказали прибирайтесь звідси – тут небезпечно».
За інформацією начальника Новгород-Сіверської РВА Сергія Сергієнка, з 20 кілометрової прикордонної зони району виїхало понад 40% населення. Це близько 10000 людей.