Журналісти dnepr.info згадали історію Рибальської балки та дізналися, чому вона так називається.
Рибальська балка у Дніпрі за весь час свого існування кілька разів змінювала свою назву. Спочатку вона називалася Кленовий байрак, через те, що там росло багато дерев цього виду, після Рибаківської, а потім Фабричної – оскільки примикала до Фабричної слободи. Поселення у слободі з’явилися у другій половині ХІХ століття. Назва Фабрична протрималася до 1910 року, потім вона стала Фельфебельською, після – Запорізькою та Войцехівською. Нині її знову називають Рибаківською чи Рибальською.
Балка вважається однією з трьох найбільших у місті. У південній її частині знаходиться парк Зелений гай. Вгорі одного зі схилів – Тихвінський монастир.
Рибальська балка не входила до складу Катеринослава. До основи міста тут селилися козаки. Перша слобода тут була організована 1743 року. Будинки стояли хаотично, мешканцыв у слободі було небагато.
Балки використовували як місце, де можна розжитися деревиною для опалення та продажу. Рибальська балка винятком не була. Після того, як більшість дерев тут було вирубано, балка стала ідеальним місцем для виробництва. Тут почали будувати цегельні заводи. Першими свій завод тут відкрили брати Рибакова, що й дало балці назву. Місцеві почали називати її «Рибаківська» або «Рибакова», але згодом через топонімічний казус та переклад назв з однієї мови на іншу назву трансформувалося в «Рибальську».
Завод братів Рибакових був одним із найбільших у місті. Перша цегла вийшли з його «конвеєра» вже на початку 1800-х років. За кілька десятків років у балці працювало вже кілька заводів. До 1910 року в балці їх було 16. Пізніше вони були закритих. На території заводів люди звели невеликі приватні будинки. Частково балка залишилася незабудованою.
