У селищі міського типу Сосниця відбувся важливий шаховий турнір, що об’єднав 14 шахістів із Сосниці, Мени, Корюківки, Ніжина. Він був присвячений Дню захисників та захисниць України, а також пам’яті шахіста та мецената шахів на Сосниччині Олександра Крючкова.
Змагання, що налічували сім турів, відбувалися за швейцарською системою. Переможцем турніру став ніжинський майстер спорту з шахів Володимир Михальський, «срібну» нагороду отримав корюківський кандидат у майстри спорту Олег Мілейко, а «бронзу» виборов менянин Сергій Скороход.
Про цей турнір і чи популярний нині шаховий спорт – у розмові з Юрієм Стальниченком, секретарем Менської міської ради.
Пане Юрію, звідки у вас любов до шахів?
Я взагалі вмію грати в шахи з чотирьох років. Мене навчив батько. Під час навчання в школі постійно з товаришам грав у шахи. Тоді в нашій школі, мабуть, не було такого хлопця, який не грав би в шахи. Під час перерв завжди відбувалися шахові баталії.
В університеті я ще більш активно захопився шахами. Грав за університетську команду. Коли закінчив навчання, потяг до шахів залишився. Зокрема перед пандемією ковіду в нас у Мені при Центрі культури і дозвілля молоді працював дитячий шаховий клуб, де займалися приблизно 40 дітей трьох різних вікових груп.
Імовірно, ковід, а потім повномасштабне вторгнення внесли негативні зміни в цей процес?
Так. Заняття ми припинили. До речі, це все робилося на громадських засадах: я та ще двоє моїх друзів навчали дітей, не беручи за це жодної плати. Нині серед планів – відновлення цієї діяльності. І попит на це є. Зараз батьки питають: «Чи буде відновлено роботу шахового клубу?». Оскільки попит є, думаємо відновити заняття на базі одного з комунальних закладів – на громадських засадах. Єдине сьогодні – вивчаємо, як це зробити, щоб не порушити правил безпеки в умовах війни. Але я планую, що, можливо, протягом найближчого місяця оголосимо набір до гуртків.
Чи активні дорослі шахісти у вашій громаді?
Мена завжди була активною в дорослих шахах. У нас відбувався перший чемпіонат області серед аматорів. Ми постійно проводимо регіональні турніри. І вже є міцна команда. І північним кущем – разом із командами з Сосниці, Корюківки Сновська, Мени, Борзни, Новгорода-Сіверського – постійно організовували та проводили турніри. До повномасштабного вторгнення спонсорами були міські ради як співорганізатори турнірів. Востаннє в Мені ми проводили різдвяний турнір. Тільки фінансування вже не таке, як було. Нині воно мінімальне. Зазвичай виділяли кошти на харчування – чай, каву та печиво. Бо бували турніри, в яких брали участь і більше як 40 учасників. Орієнтовно вони тривають годин п’ять чи шість. А люди з дороги, та й узагалі попити чаю чи кави хочеться. І призи навіть були. Дуже часто спонсори відгукуються на такі заходи. Призові за рахунок спонсорів розраховуємо.
Розкажіть докладніше про турнір у Сосниці?
У Сосниці рік тому, 22 вересня, помер шахіст Олександр Крючков, який завжди був меценатом сосницьких турнірів.
Окрім того, в селищі щороку влаштовували Довженківський турнір до Днів Довженка. А цьогоріч його ніхто не організував, тому ми вирішили в пам’ять про нашого колегу все-таки зібратися своїми силами. Допомогла Сосницька селищна рада, відгукнулися колишні шахісти. Зокрема прийшли на турнір п’ятеро шахістів із Сосниці, також приїхали учасники з Ніжина, Корюківки, Мени. І такий невеличкий турнір відбувся. Приурочили його до Дня захисників і захисниць України і ще присвятили пам’яті Олександра Крючкова.
Яка пора року найсприятливіша для гри в шахи?
У літній період менше вдається нам збиратися, бо люди зайняті іншими проблемами. Але коли аграрні справи завершуються, то чом би й не пограти. Ми перед повномасштабним вторгненням закупили набори шахів, шахових годинників. Центр культури і дозвілля молоді та бібліотека надають приміщення. Востаннє ми збиралися в липні, то приходили підлітки, які вміють грати, але не дуже добре. Ми їх ще й тренуємо. Я, до речі, ще є членом виконавчого комітету Федерації шахів Чернігівської області. На базі області постійно проводять турніри. Безперечно, з Чернігова і Ніжина найбільше учасників, бо в цих містах є шахові школи. Ось у минулі вихідні в Чернігові тривав обласний турнір до Дня захисників та захисниць України. Коли вдається, ми також беремо в таких турнірах участь. Щоправда, до широкої війни це було простіше. Нині не завжди вдається великою групою виїхати. Тому проводимо локальні турніри.
Чи задумуєтеся вже про майбутні турніри?
Так. Надалі плануються турніри в Корюківці й Мені. Маємо до кінця року організувати хоча б по одному. Різдвяний турнір точно будемо проводити. Зазвичай приурочуємо ці турніри до якихось дат і свят. Також намагаємося знайти варіанти, як людям оплатити дорогу, тобто шукаємо спонсорів. Для шахів багато грошей не треба – орієнтовно двома тисячами гривень можна покрити харчування та витрати на дорогу, ще й невеличкі призові передбачити.
Чи грають жінки в шахи?
У нашому регіоні більше грають чоловіки. Хоча дівчата й жінки, які вміють грати в шахи, є. Але вони, можливо, більше зайняті іншими справами. Бо треба постійно тренуватися, адже без тренувань рівень гри падає. Зокрема, знаю, що в нашій міській раді дві дівчини точно вміють грати. Бо на спартакіадах держслужбовців вони в нашій команді постійно виступають. Але не пам’ятаю, щоб жінки грали на якихось шахових турнірах.
–
Спілкувалась Ірина Осташко
Фото – Юрій Стальниченко
