Якщо в населеному пункті немає української церкви: порада чернігівського священника 

xjakshho v naselenomu punkti nemaye ukrayinskoyi cerkvi porada chernigivskogo svjashhennikanbsp b2d5a44.jpg.pagespeed.ic .ph81wr0uco

Повномасштабне вороже вторгнення змінило життя кожного українця й оголило низку суспільних проблем, зокрема релігійну. Попри війну і розуміння, що насправді відбувається в державі, перехід церков з-під юрисдикції московського патріархату до ПЦУ відбувається вкрай повільно.

І часто можна почути від людей, що вони залюбки ходили б до української церкви, але в їхньому селі чи місті такої немає. Тож і доводиться молитися в тому храмі, що є, тобто підпорядкованому москві. 

Отець Роман, настоятель Катерининської церкви, що в Чернігові, каже, що змінити таку ситуацію під силу самим парафіянам. 

«Це запитання переадресовую людям. Вони кажуть, щоходять до тих церков, бо не мають вибору, але нічого не роблять, щоб цей вибір був. Рішення, до якої церквиходити, залежить від людей. Натомість вони не запитують місцевого священника, чому він ще досі в московській церкві, і не цікавляться, чому не переходять до української церкви.

Люди просто приходять на службу, а опісля йдуть до дому. І залишають ситуацію, як є. А можливо, чекають, що хтось прийде і щось змінить. Але ніхто не може прийти і щось змінити замість місцевих жителів. І я ні до кого не піду і не буду агітувати. 

Інформації з цього питання нині дуже багато, люди мають можливість читати, аналізувати, розуміють ситуацію, яка є в Україні, та продовжують далі підтримувати те, що не хочуть підтримувати. 

Прикро, коли люди, не бажаючи підтримувати московську церкву, не роблять нічого, аби змінити ситуацію. Перехід церкви в іншу юрисдикцію – це право громади і людей. 

Якщо дійсно є бажання в людей, вони змінюють юрисдикцію своєї парафії. І переходять у підпорядкування Православної церкви України. І найперше в цьому – ініціатива людей. Тому ця справа виключно в розумі таруках саме людей», – зазначає отець Роман. 

Ірина Осташко