Журналісти dnepr.info вирішили дізнатися, що то були за шматочки суші серед води.
Зазначимо, що поява острова в районі між Фестивальним причалом та Монастирським островом для Дніпра не нова.
Якраз між берегом Дніпра та Монастирським островом раніше знаходилася Попова коса – невеликий острівець суші з великою кількістю легенд. Так, згідно з ними, за часів Катеринослава коса вважалася місцем містичним, біля якого мешкали русалки, а люди, що підпливали до нього, тонули разом з човнами. Пізніше з’ясувалося, що біля берегів коси була воронка, яку створювала течія води та плавці, потрапляючи до неї часто не справлялися та тонули. Також у вирву затягувало і невеликі човни. Попову косу через це згодом прозвали «Чортів острів» або «Острів Ад».
А ще острів за старих часів славився тим, що змінював свої контури. Тоді люди думали, що причина в нечистій силі, яка там мешкала, але насправді знову була винна течія води.
Територія Попової коси була невелика і знаходилася вона якраз навпроти того місця, де сьогодні на Монастирському острові стоїть храм, але після будівництва ДніпроГЕСу коса повністю пішла під воду.
На старих знімках, до 1930-х років можна побачити, як виглядав острів Ад.
Проте влітку, коли немає дощів і стоїть спекотна погода, невеликий клаптик острова показується з-під води. Швидше за все, цього разу клаптик суші також виринув із води, але зі зміною течії знову зник.
За кілька днів, що острів було видно в нього встигли з’явитися жителі – невелика зграя диких качок. Не знайшовши звичного місця, вони плавали зграєю по річці.
Якщо торік із води показувався голий острів, то цього року на ньому вже була зелень. Як так вийшло – невідомо. Можливо він став свого роду «якорем», який зібрав усі водорості.
