Меморіал пам’яті: 58-річний Геннадій Донець

Похожие записи

58-річний Геннадій Донець жив у Чернігові. Коли почалася повномасштабна війна, разом із сім’єю поїхав у село Ягідне до родичів – В’ячеслава і Надії Радченків.

Після окупації села російські військові дозволили господарям будинку та їхнім гостям залишитися в погребі і не йти в шкільний підвал, куди зганяли селян.

19 березня 2022 року в той будинок прилетіли два снаряди. Господар загинув. Невістка Вікторія і її сестра Зоряна отримали важкі поранення. Геннадію Донцю відірвало ногу. Окупанти відвезли його та двох поранених жінок у лікарню міста Брянськ (РФ).

Там через два дні Геннадій помер від втрати крові. Волонтери поховали його на кладовищі в селищі Климово Брянської області.

Про трагедію рідним повідомила Зоряна. Вона надіслала фото свідоцтва про смерть, яке видали у росії. На липень 2023 року тіло чоловіка залишається на території РФ.

Геннадій Донець народився в сім’ї військового у місті Торецьк на Донеччині.  Потім родина переїхала в Грузію, де він жив до 14 років. Опісля повернулися в Україну й оселилися в Донецьку.

Строкову службу Геннадій проходив у Чернігові. Навчався в педагогічному інституті на вчителя початкової військової підготовки та фізкультури. На другому курсі одружився. У подружжя народилася донька.

«Гена завжди був активним. До батьківства ми на вихідних ходили в села, що біля Чернігова, захоплювалися пішим туризмом. Гена гарно плавав, брав участь у змаганнях. Колись навчив плавати доньку, згодом онука. Тренував дітей у басейні місцевої школи, дуже талановитий був», – розповіла дружина Антоніна.

Геннадій працював у Чернігівському музичному училищі, потім багато років разом із дружиною мали власну справу. Останній період життя, перед війною, був охоронником.

У Геннадія залишилися дружина, донька та двоє онуків, один із них народився після смерті дідуся.

–