За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військовослужбовець 1 окремої танкової Сіверської бригади з позивним «Тедді». ФОТО: 1-ша Сіверська ОТБР
Нині, каже «Тедді», мишей стало менше: допомогли коти та мишоловки:
«Зараз ситуація більш-менш стандартна. Трохи бігають».
Препарат від чернігівських науковців
Отруту для боротьби з мишами розробили фахівці інституту мікробіології у Чернігові. «Антимишин» – бактеріальний препарат, над яким вони працювали вісім років, каже завідувачка лабораторії пробіотиків Наталія Кравченко. Він заражає мишей тифом. З її слів, одна миша, яка з’їла отруту, заражає решту колонії гризунів.
«Наприклад, якщо одна миша десь з’їла цього препарату і принесла у свою колонію (і, чим більша та колонія, тим краще) – вони забруднюють при цьому ті корми, які вони туди назносили, те насіння своєю слиною, своїми фекаліями. Решта мешканців цієї колонії, поїдаючи ці корми, заражаються», – пояснює Наталія Кравченко.
Завідувачка лабораторії пробіотиків Наталія Кравченко. ФОТО: Суспільне Чернігів
З її слів, препарат безпечний для людей, свійських тварин і, на відміну від хімічних препаратів, не накопичується в ґрунті та діє лише на мишей.
«Щодо хімічних препаратів, то вони є патогенними і для мишей, і для людей, і для тварин. Їх застосування потребує певної обережності», – каже Наталія Кравченко.
Препарат викликає в мишей крововиливи у шлунково-кишковому тракті, через що гризуни гинуть протягом одного-двох днів.
«Найбільше вони вражають мишей. Вони гинуть швидко і від невеликої дози. Якщо ж ми візьмемо криси, то тут треба велика доза і загибель їх десь на рівні 30-40%, тобто невелика. Але також діє, якщо доза велика, якщо цю дозу гризун з’їсть побільше», – говорить Наталія Кравченко.
Миші, на яких випробують препарати чернігівські науковці. ФОТО: Суспільне Чернігів
З її слів, перші партії препарату в них вже закуповували волонтери – відправляли бійцям на фронт. На невеликих ділянках, таких як бліндаж, «Антимишин» можна покласти в паперовий пакет або ящик з отвором у місцях скупчення.
«Якщо вони з’їли, то докладаємо ще, поки препарат не залишиться цілим. Тоді ми вже можемо сказати, що на цій ділянці чисельність якимось чином контрольована», – пояснює Наталія Кравченко.
