За інформацією: Суспільне Чернігів.
Потерпіла Тетяна Веселовська. ФОТО: Суспільне Чернігів
26 томів справи, переданих до суду, 368 потерпілих та 15 обвинувачуваних (усіх судять заочно). Перше судове засідання у справі відбулось у серпні 2023 року, через рік і чотири місяці після деокупації регіону. До сьогодні суд встиг допитати близько пів сотні потерпілих.
«Історія сучасної України не знає такого кримінального провадження, де б така кількість потерпілих була використана в якості живого щита, і утримання в одному приміщенні відбувалося понад 360 осіб», — розповів прокурор Чернігівської обласної прокуратури Сергій Крупко.
Прокурор Чернігівської обласної прокуратури Сергій Крупко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Буча
Меморіал у Бучі.
Меморіал загиблим у Бучі. ФОТО: Суспільне мовлення
Він налічує 501 ім’я ідентифікованих цивільних, вбитих росіянами під час окупації. Наприкінці серпня 2023 року Ірпінський міський суд визнав дев’ятьох російських військових, які утримували в полоні та катували місцевого жителя, винними у вчиненні воєнних злочинів. Це перший процес щодо подій у Бучі. Фігурантів також судили заочно.
28 серпня 2023 року поліція повідомила, що російський військовослужбовець, якого взяли в полон на Харківщині, почав свідчити щодо розстрілу охоронця супермаркету в Бучі. Це буде один із небагатьох процесів, коли обвинуваченого у скоєнні воєнних злочинів судитимуть за його присутності.
«Коли ви їхали, ви отримували будь-які накази від свого керівництва? – Так. – Які? – Ті, хто в чорному – вороги. – Чи ви виконували цей наказ? – Так. – Яким чином? – Коли тут стояли, колона зупинилась, там, біля «Новуса» перебігав чоловік у чорному одязі. – Зі зброї почали стріляти? – Ні, з автомата».
Російський військовослужбовець, якого взяли в полон на Харківщині, почав свідчити щодо розстрілу охоронця супермаркету в Бучі. ФОТО: Національна поліція
Кількість воєнних злочинів та підозри російським військовим
За даними Офісу Генпрокурора, станом на 28 грудня в Україні зареєстровано 116 469 воєнних злочинів. Їх кількість щоденно зростає. Зі слів керівника департаменту війни Офісу Генпрокурора Юрія Бєлоусова, у цих справах оголошено підозри 472 російським військовим. Тобто, ці люди ідентифіковані, і слідство перевіряє їхню причетність до скоєння злочинів на території України. 313 з них вже мають обвинувальний акт та передані до суду. Винесені 73 вироки.
«І оці 472, якщо ми їх розіб’ємо на складові, то на першому місці у нас – жорстоке поводження з цивільним населенням. На другому місці – це майнові злочини. Це пограбування цивільного населення. Потім у нас йдуть умисні вбивства. Це така трійка найбільш поширених воєнних злочинів, у яких ми маємо підозри», — розповів керівник департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту ОГПУ Юрій Бєлоусов.
Керівник департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту ОГПУ Юрій Бєлоусов. ФОТО: Стас Юрченко, Ґрати
Майже усі ці справи розглядатимуться в національних судах. За словами юристки Оксани Сенаторової, яка серед іншого спеціалізується на міжнародному кримінальному праві, Україна чи не єдина країна світу, яка судить воєнних злочинців в умовах збройного конфлікту, що триває.
«Очікування в суспільства високі. За соціологічними опитуваннями, понад 70% людей сьогодні очікують і вимагають навіть того, щоб ці злочини були переслідувані».
Юристка Оксана Сенаторова. ФОТО: Національний юридичний університет Ярослава Мудрого
Проблеми системи правосуддя в Україні
Експерти «Медійної ініціативи за права людини», слідкуючи за дев’ятьма десятками справ про воєнні злочини, окрім застарілих норм Кримінального Кодексу, виокремили такі проблеми системи правосуддя: неактивний захист обвинувачених, зокрема через осуд суспільства; та велика кількість справ, що розглядаються за процедурою in absentia, тобто, заочно.
Проблеми системи правосуддя в Україні:
«Нам дуже важливо, щоб в нас була справедлива судова система, щоб не з’являлись статті, де пишуть, що Україна не може судити, в Україні нема справедливості. Бо це потім будуть використовувати ті, проти нас працює, не хоче надавати допомогу», — прокоментував адвокат, експерт «Медійної ініціативи за права людини» Андрій Яковлєв.
Експерт «медійної ініціативи за права людини» Андрій Яковлєв. ФОТО: Медійна ініціатива за права людини
Суд без присутності обвинувачених
Міжнародні суди не слухають справи за відсутності обвинувачених. Українське ж законодавство дозволяє це зробити, якщо людина була належним чином повідомлена про процес, однак відмовилася брати в ньому участь. Для цього стороні обвинувачення треба виконати формальні вимоги.
«Достатньо розмістити в газеті «Урядовий кур’єр», який навіть ми не читаємо, і на сайті ОГПУ, де навіть відсутня система пошуку. І тут є проблема з тим, що ми не повідомляємо. Якщо ми не повідомляємо, то будь-яка особа може сказати, що вони розглядають справу без повідомлення – незаконно. Відповідно, можна оспорювати всі висновки», — каже Андрій Яковлєв.
За його словами, такі вироки не лише можуть бути оскаржені в міжнародних судах, вони можуть стати на заваді екстрадиції та виконанню покарання.
«Ми ж це робимо, щоб знайти людину, щоб людина знала, що її знайдуть. І це не тільки буде говорити про покарання за вчинок. А ще й превенцію, запобігання від інших порушень».
Ризики судових процесів без обвинувачених
В Офісі Генпрокурора кажуть, що ризики розуміють. Зі слів Юрія Бєлоусова, правоохоронці намагаються розширити канали повідомлення осіб, щодо яких відбувається розслідування, використовуючи їх номери мобільних телефонів, електронні пошти, месенджери.
«Одному з депутатів Держдуми ми довантажили підозру під його постом у Фейсбуці. Він прочитав це, не літературно з цього приводу висловився. Але, зробили скриншот, який підтверджує, що він прочитав, що ми написали».
На думку ж Оксани Сенаторової, цю процедуру треба уніфікувати та внести до Кримінального Кодексу України, аби її застосовували до усіх підозрюваних. Над цими правками до законодавства вже працюють, говорить вона.
«Дуже важливо, що будь-який такий кримінальний вирок повинен мати можливість бути переглянутим. Revision, так це називається англійською мовою, якщо особа з’являється і каже: «Я прошу, щоб в моїй присутності цей вирок був переглянутий». Тоді це правильно. Це буде відповідати засадам справедливого правосуддя».
