Різдво і Новий рік важко уявити без ялинки. Принаймні так було до широкої війни. Нині ж у багатьох українців настрій зовсім не святковий.
Звісно, неможливо радіти, коли у твоїй країні триває війна і гинуть люди. Але ж і у ворога план – занурити українців у зневіру, темряву та безперспективність. Тому принаймні хоч деякі скромні святкові атрибути мають бути, зокрема серед них і маленька ялинка.
«На сторінках «Чернігівського слова» кінця ХІХ – початку ХХ століття (це газета, що зберігається в наших фондах) і в «Чернігівських губернських відомостях» є інформація, як святкували тоді Різдво та Новий рік. Зокрема, як наряджали ялинку. Загалом цей звичай прийшов до нас із Німеччини. Бо давні германські племена вшановували дух лісу і прикрашали ялинки. У наші українські оселі ця традиція прийшла десь у другій половині чи у кінці ХІХ сторіччя, причому в містах. А в селах тривалий час головним був Дідух», – розповів Максим Блакитний, в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. Тарновського.
.
