За інформацією: Суспільне Чернігів.
Житель села Лукашівка Євгеній Баєв. ФОТО: Суспільне Чернігів
Вадим Назаров постукав до підвалу Баєвих за добу до приходу росіян. Тоді дружина Євгенія Людмила переховувалася там від чергового обстрілу.
«Я, говорить, свій. Показує емблему на рукаві. Він говорить: мене скоріш перевдягніть у цивільне. Я кажу: пішли».
Людмила Баєва. ФОТО: Суспільне Чернігів
Людмила знайшла цивільний одяг, а військову амуніцію Вадим поклав у пакет та сховав у сараї.
«Ось він сам клав ці пакети, я вже цього не бачила».
Український захисник розповів, що прийняв бій на фермі, але мусив відступати.
Вадим Назаров. ФОТО: Слідство. Інфо»«Ні, я – розвідник і я буду залишатися тут». І він почав дзвонити, він дзвонить, дзвонить і, видно, з командиром зв’язався», – згадує Людмила.
Військовий чекав, що його заберуть побратими. Поки був у домі родини, домовились, що для росіян він родич Баєвих, який вчасно не зміг виїхати із села.
«Ми сиділи добу, тож домовились, що він – племінник», – згадує Євгеній.
Та під час обшуку військові РФ знайшли пакет із військовими речами, зав’язали руки та очі Вадиму та вивели із подвір’я. Більше сім’я його не бачила.
«Відпустіть його, відпустіть, це наш племінник! «І тебе зараз заберемо чи постріляємо зараз»», – переказує події того дня Людмила.
Того ж дня в іншій сім’ї у Лукашівці
Того ж дня, але ближче до обіду, у двір Надії Денисевич зайшли російські військові з українським полоненим Вадимом Назаровим.
На вулиці йшов мінометний обстріл, тож родина перебувала у погребі, туди спустили й українського військового.
«Його завели, він отак труситься. Ми питаємо: що і як тебе звати?», – згадує Надія Денисевич.
Жителька села Лукашівка Надія Денисевич. ФОТО: Суспільне Чернігів
Жінка каже, що полонений був побитий. Поки були у підвалі, російський військовий продовжував допитувати його.
«Він стоїть там, на нижній сходинці, і каже: «Ти з джевелінів стріляв?» А воно бідне труситься, голова перебинтована. Каже: «Нічого я не бачив»».
В онука Надії Денисевич, що перебував у погребі в той час, росіяни помітили мобільний телефон, прочитали переписку.
Погріб Надії Денисевич, у якому переховувалась її родина. ФОТО: Суспільне Чернігів
Після чого скрутили підлітка та потягли до церкви, у якій росіяни організували свій штаб, згадує жінка. За сином пішов і батько.
«Дімку забрали, Дімка ж написав своїй дівчинці, що сепари у селі».
Через короткий час онук повернувся додому, говорить Надія.
«Дімка прибігає, впав на вколінці. Каже: «Бабушка, вони мені розв’язали очі і холоднокровно його розстріляли, при мені. А я кажу: «А папа бачив?» «У папи очі були зав’язані».
Вознесенська церква у селі Лукашівка. ФОТО: Чернігів Суспільне
Розстріляли Вадима Назарова біля Вознесенської церкви, тіло кинули під свою ж техніку, знайшли його вже після звільнення Чернігівської області від окупаційних військ.
За матеріалами підозри, оприлюдненої на сайті генпрокуратури, наказ про розстріл віддав і виконав командир батальйону, майор 74 окремої гвардійської мотострілецької бригади – Даніл Коблік.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень Данілу Кобліку. ФОТО: Скрін з сайту Генпрокуратури
«Коблік, використовуючи автоматичну зброю невстановленого зразка, здійснив декілька пострілів в область грудної клітини та живота чим спричинив йому тілесне ушкодження… від чого останній помер на місці», – йдеться у документі.
Зібрані матеріали правоохоронці кваліфікували, як порушення законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним убивством.
Наразі точне місце перебування підозрюваного невідоме, у Чернігові судять його заочно.
Даніл Коблік і його сім’я. ФОТО: Слідство. Інфо
Проте журналістам «Слідство.Інфо» у листопаді цього року вдалось зв’язатися з дружиною російського командира. Вона повідомила, що Коблік зараз перебуває на службі СВО і ніяк з ним контактувати зараз не можна.
У розстріляного військовослужбовця Вадима Назарова залишилась дружина та син.
