Дніпро — дивовижне місто, де знаходиться велика кількість чудових соборів. Варто відзначити, що у 19 столітті їх було набагато більше. Але, на жаль, через війни та окупацію деякі з храмів були пошкоджені або зруйновані, інші — спалені. Про долю культурних пам’яток розповість кореспондент «Наше місто» з посиланням на фейсбук-сторінку «Катеринослав – Дніпропетровськ. Історія у фотографіях».
Хрестовоздвиженська (Архієрейська) церква
Знаходилась вона неподалік готелю «Світанок», на місці міської електропідстанції №5.
Ця церква була освячена в 1903 році і представляла собою типовий приклад стилю, що називається «неовізантійським».
У 1941 році поруч з церквою була розташована зенітна батарея, яка оберігала Мерефо-Херсонський міст. Під час німецьких бомбардувань церква значно постраждала.
У 1960-х роках зруйновану церкву було остаточно розібрано.
Покровська церква
Вона була споруджена у 1870 році і розташовувалася на перехресті сучасних вулиць Вокзальної та Привокзальної.
На початку війни ця церква опинилася в небезпеці через своє розташування близько до залізничного вокзалу і мосту. Унаслідок бомбардувань 16 серпня 1941 року, Покровська церква була знищена і перетворилася на руїни, які потім були розібрані в післявоєнний період.
Успенська церква
Успенська церква була спроектована архітекторами Людвігом Шарлеманьом та Петром Вісконті. Вони також стояли за створенням двох інших храмів у Катеринославі — Троїцького і Успенського.
Проект Троїцького храму був розроблений у 1836 році, а проект Успенського — у 1837 році. Зазначимо, що проекти обох будівель вражають схожістю як в композиції, так і в дизайні фасадів.
У 1930-ті роки цю церкву було закрито. Починаючи з кінця 1940-х років, у приміщенні колишньої церкви розміщувався госпіталь для ветеранів Другої світової війни. З 1950-х до 2011 року тут діяла міська лікарня №10.
Воскресенська (цвинтарна) церква
Вона була однією з найдавніших у місті, і початок її будівництва належить 1795 року.
Проте через різні труднощі роботи були призупинені, і цей храм був остаточно збудований та освячений лише у 1807 році на честь Воскресіння Христового.
Радянська ідеологія не була схильною до збереження унікальних релігійних споруд. У 20-ті роки Воскресенський храм було знищено, а в 30-ті роки руйнування поширилося і на прилеглу каплицю.
Пізніше на місці колишнього Воскресенського храму було зведено готель «Динамо», а на ділянці, де раніше стояла зруйнована каплиця, спорудили готель «Спорт».
Свято-Лазарівська церква
Вона розташовувалася на території Севастопольського парку. Раніше там був цвинтар.
У 1863 році на цьому цвинтарі була споруджена невелика каплиця. Але вже в жовтні того ж року каплицю перебудували та освятили на честь Воскресіння Лазаря. У 1894 році до храму було додано новий боковий вівтар із двоярусною дзвіницею.
Святий Лазар був покровителем воїнів на полі бою, і тому ще однією назвою для цієї церкви було «лазарет», пов’язана з госпіталем для поранених. Проте під час Другої світової війни цей храм був знищений внаслідок пожежі.
Стара військова церква
У 1885 році Міська Дума наділила Військовому відомству земельну ділянку для будівництва військового храму, який розташовувався в районі вулиці Чекмарьова, що зараз відомий.
Ця маленька дерев’яна церква була споруджена у 1885 (86) році і в історії міста відома як «Перша військова церква», а пізніше отримала назву «Стара військова церква». Храм мав цінні архітектурні особливості, хоча всередині він був невисоким, скромним, темним і прохолодним, не відповідаючи вимогам для міської військової церкви.
Нова військова церква
Військове командування дивізії отримало фінансування для будівництва нової військової церкви.
23 вересня 1912 року ця нова церква була урочисто освячена. Храм святого Хреста був споруджений за типовим проектом військових церков, який розробив архітектор Федір Вержбицький.
Проте за часів Радянського Союзу військові Хрестовоздвиженські храми були закриті. У січні 1930 року було прийнято рішення міської влади про закриття Старої церкви, а в грудні 1932 року — і Нового храму. Стару військову церкву зруйнували наприкінці 1930-х років, а на її місці була збудована середня школа №10.
Чечелівська церква
Церква, яка розташовувалася на Чечелівському цвинтарі, стояла на місці сучасного парку Пам’яті та примирення, який раніше називався парком Калініна.
На початку 1890-х років, за проектом архітектора Султанова, на цьому місці була зведена Олександро-Невська церква.
У 1937 році церкву закрили, і під час війни вона була знищена пожежею. Каплиця, яка при цьому існувала, діяла ще протягом певного часу. Проте у 1948 році її також закрили та розібрали.
Вознесенська церква
У 1912 році за проектом архітектора Миклашевського був споруджений храм в неовізантійському стилі, що виділяв його серед інших церков Катеринослава своєю неповторною красою та оригінальністю.
Цей новий храм отримав освячення на честь Вознесіння Господнього, але в народі він був відомий під назвою «Казанська церква», завдяки розташуванню на вулиці з аналогічною назвою.
У 20-х роках минулого століття, з приходом радянської влади, Вознесенську церкву закрили.
У 1935 році місцева влада прийняла рішення підірвати церкву та використовувати отриману цеглу для будівництва інших об’єктів.
Ця церква знаходилася в нинішньому місці, де колишній трамвай номер 4 зупинявся. Вона розташовувалася на верхів’ї вулиці Казанської, яка згодом стала відомою як вулиця К. Лібкнехта, і зараз її назва — вулиця Грушевського.
