На початку повномасштабного ворожого вторгнення підтримувати наших військових прагнули всі. І нині донати українців допомагають волонтерам забезпечувати бійців аптечками, бронежилетами, безпілотниками та іншими необхідними речами.
Проте від 24 лютого 2022 року минуло вже чимало часу, й ентузіазм українців, із яким вони перераховували гроші на потреби військових, почав зменшуватися. Зокрема бійці на передовій і волонтери відзначають, що пожертви стають нечастими.
Кажуть, що на те є кілька причин: українці збідніли, виснажилися емоційно, а є й такі, кому на голову нічого не летить, не обстрілюють, то й війни ніби немає чи вона десь далеко.
Відома чернігівська волонтерка Наталія Орлова також відзначає, що на початку повномасштабного вторгнення українці донатили активніше, причому до зборів долучалися люди з усього світу. Нині ж вона розповідає, що збори відбуваються хвилеподібно: коли активно, коли важко.
«Я дуже вдячна людям, які відгукуються, навіть попри колосальну психологічну втому, і збори ми закриваємо. Зокрема, на швидкі збори люди відгукуються, допомагають.
Нікого не можу звинувачувати, що не донатять, бо розумію, яка нині важка економічна ситуація, родини живуть по-різному. Хтось скидає 5 гривень, а хтось 500. Щоправда, для одних ті 5 гривень – останні, а інші з легкістю 500 гривень витрачають на ранкову каву.
Для нас кожна копійка – цінна. І якщо хтось думає, що 20 гривень – це не допомога, то дуже помиляється. Я прошу всіх, щоб скидали хто скільки може – 20, 10 чи навіть 5 гривень», – пояснює Наталія Орлова.
Волонтерка постійно тримає руку на пульсі потреб наших військових, каже, що щодня спілкується з хлопцями, які перебувають на різних напрямках.
«Для них наша підтримка, навіть моральна, – дуже важлива. Бо бійці відчувають, що воюють не за чиїсь амбіції, бажання чи мрії, а за свої родини, землю, наших людей. І підтримувати хлопців сьогодні дуже важливо, можливо, важливіше, ніж раніше. Бо нині всі втомлені і всім дуже важко», – каже Наталія Орлова.
За словами волонтерки, на щастя, більшість людей із її оточення розуміє, що допомагати потрібно. Тож коли люди отримують зарплати чи пенсії, перераховують певні суми на збори для військових. І можна сказати, що є постійна когорта людей, які активно донатять.
Натомість волонтерка зі Сновська Анастасія Крот зазначає, що допомога від людей таки зменшилася, тож закривати збори тепер важче.
«Одні й ті самі люди допомагають. Окрім грошей, ще й намагаються городину передати та інші продукти. Є пенсіонери, які частину пенсії автоматично перераховують на волонтерські потреби. Водночас побільшало бурчунів в інтернеті, які ще й намагаються повчати волонтерів, що і як робити…
Хоч і стало важче, але крутимося, шукаємо, що потрібне нашим бійцям. У нас наразі збір не закритий, але оголошуватимемо новий, бо дуже потрібна антидронова рушниця, яка коштує 450 тисяч гривень. Бо хлопцям, де вона потрібна, доводиться дуже непросто. Постійно над головами літають дрони і не дають нашим захисникам спокою», – розповідає волонтерка.
Анастасія Крот зазначає, що підтримує зв’язок зі столичними волонтерами і чернігівськими. То в багатьох ситуація зі зборами аналогічна.
«Дехто втомився, дехто збіднів, я навіть це по своїй родині відчуваю, бо сама багатодітна мати, до того ж дитина старша вступає до вишу. То дійсно важко. Але, якщо нічого не робитимемо, не допомагатимемо воїнам, опустимо руки, то що тоді взагалі й буде? Без волонтерів – ніяк», – переконана Анастасія Крот.
Також нині спостерігається тенденція, що дедалі більше людей мають знайомих чи друзів в армії, надають адресну допомогу конкретно для своїх знайомих чи їхніх друзів.
–
Ірина Осташко
