Діти і гаджети, або Скільки часу можна сидіти в телефоні – рекомендації психолога з Чернігова

Технології відіграють життєво важливу роль у нашому повсякденному житті. За статистикою, кожна третя дитина вчиться користуватися мобільним телефоном або планшетом перш ніж починає говорити: 29% дітей починають користуватися гаджетами ще в ранньому віці, а 70% – повністю освоюють їх до молодшого шкільного віку.

Із одного боку, це добре, бо помірне використання гаджетів позитивно позначається на розвитку дитини. Це насамперед поліпшення моторики рук, розвиток когнітивних навичок, а розвивальні ігри допомагають дітям добре вчитися.

Утім, у будь-якої медалі завжди два боки. Адже надмірне використання гаджетів прирівнюється до залежності. Наслідки варіюються між психічними, фізичними й емоційними проблемами.

Психолог із Чернігова Катерина Мозгова каже, що на збільшення часу, який діти і підлітки проводять у гаджетах, особливо вплинули пандемія COVID-19, а потім початок повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Діти і гаджети, або Скільки часу можна сидіти в телефоні – рекомендації психолога з Чернігова

«Спершу це було продиктоване обмеженнями у зв’язку з поширенням епідемії, а потім війна внесла свої зміни у наше життя, і для відволікання дитячої психіки від травматичних подій дорослі «закривали очі» на велику кількість часу, яку діти використовували для віртуальних ігор, спілкування тощо.

Отже, проблемі «зависання» дітей у гаджетах уже понад три роки (а в деяких родинах ще більше), і на це я насамперед хочу звернути увагу батьків і дорослих. Хоч як би ми хотіли швидше виправити ситуацію, ми маємо визнати, що це доволі складно, з огляду на міцні нейронні зв’язки, що сформувалися в дітей за цей час. Діти звикли за допомогою телефона заспокоюватися, займати свій час (а ми знаємо, як можна провести цілий день у телефоні), вчитися, спілкуватися з друзями, заводити знайомства тощо», – зазначає психолог.

Вона запропонувала алгоритм дій, якого варто дотримуватися у виниклій ситуації.

  • Визначити, скільки часу дитина проводить із гаджетом. Підрахувати разом із дитиною (це важливо для її усвідомлення насамперед!) кількість часу, відведеного для уроків, які дитина робить за допомогою телефона, планшета, ноутбука чи комп’ютера. Потім вирахувати час на сон, щоденні процедури після пробудження та перед засинанням, прийоми їжі, гуртки або хобі, час на дорогу. Скільки часу залишилося в «сухому» залишку? Записати.
  • Дорослі мають зрозуміти, що саме вони відповідальні за зайнятість дитини. Ніхто не народжується з чітким розумінням тайм-менеджменту. Ніхто не знає своїх талантів і вподобань, поки не спробує це в дії. Згадайте своє дитинство, скільки гуртків і спортивних секцій ви змінили, поки не визначилися, що саме потрібне вам. Тому ви як дорослі маєте показати, навчити дитину наповнювати свій день корисними і цікавими діями. Почніть ревізію з себе. Порахуйте свій день за тим самим принципом, що й у першому пункті. Ви будете здивовані. Більшість дітей копіює стиль життя батьків і «перебування» в гаджеті також.
  • Коли ви провели цю нелегку роботу з підрахунку часу, виявиться, що у вас є небагато вільного часу для більш корисних справ – прогулянок, спільних ігор чи поїздок із дітьми або перегляду разом фільму. Або ж вільного часу для занять дитини власним хобі. Тоді постане питання: звідки можна «відкусити» час і додати до вільного, поза гаджетами. І тут ви маєте дипломатично, без тиску і претензій (це складно, однак можливо) поміркувати РАЗОМ із дитиною, як саме вона може зменшити час, проведений у гаджеті, та перенаправити його на свій розвиток.
  • Слідом за цим укладаєте договір про дотримання цього регламенту. Можете написати цей новий розпорядок, можете намалювати, однак важливо відобразити його десь, щоб дитина візуально це бачила.
  • Обговорюйте «покарання» за недотримання регламенту. Головне, щоб дитина сама сказала, з чим вона готова попрощатися, якщо не буде виконувати домовленість (зазвичай це зменшення часу в гаджеті або щось інше на її розсуд). Цим ви «вбиваєте двох зайців» – формуєте причинно-наслідкові зв’язки та відповідальність за власну поведінку в дитини.
  • Водночас Катерина Мозгова особливо звернула увагу на те, що з дитиною варто домовлятися, а не наказувати, що і як їй робити. Важливо самому бути прикладом для дитини. Головна небезпека гаджетів – саме в розважальних програмах та іграх, а не у використанні гаджетів з освітньою метою. У використанні гаджетів важливі перерви і часові норми позаурочної діяльності «в гаджеті» в усіх можуть відрізнятися.

    Однак психолог наголошує, що є загальновизначені спеціалістами норми часу за один сеанс:

    • діти 4-5 років – не більше як 15 хвилин
    • 6 років – 20 хвилин
    • 7-9 років – 30 хвилин
    • 10-12 років – 40 хвилин
    • 13-14 років – 50 хвилин.

    Дітям від двох до п’яти років не рекомендується проводити більш ніж одну годину на день за екранами для розваги, а дітям від 5 до 14 років – не більше як дві години.

    «Пам’ятайте, саме ви – найкращі батьки для вашої дитини і саме ви маєте нести відповідальність за наповненість дня дитини», – наголошує Катерина Мозгова.

    Спілкувалась Ірина Осташко

    Фото Катерини Мозгової та з інтернету